Подорож 07.18

Приїхав в Кошице

28505021287_1661822644_k-1791269

З Кошице поїхав до Будапешта.
Річка Дунай:

42485528045_ea86bb8da3_k-1936290

З Будапешта лечу в Колишню Югославську Республіку Македонію.

Міжнародний аеропорт Скоп’є:

43450143441_8f26a59ecd_k-2776438

З аеропорта їду до міста Скоп’є мікроавтобусом за 180 денарів.

Сніданок в хостелі:

41619788330_12e9fa4b63_k-5042275

У Скоп’є дуже багато пам’ятників, це мабуть місто з найбільшою кількістю пам’ятників. Сонце дуже сильно світило і було важко дивитися на великі пам’ятники і тут підходить до мене один чоловік і пропонує мені щоб я купив в нього сонцезахисні окуляри, коли він назвав ціну окулярів 20 євро, я почав швидко іти від нього, він ішов за мною і ще швидше почав знижувати ціну, знизив до 5 євро. Я знайшов у себе 4 євро і дав йому 4 євро і 500 казахстанських тенге, які мені подарували у березневій подорожі. Так я купив окуляри Ray-Ban, made in USA.

Зі Скоп’є їду в Охрид автобусом за 500 денарів.

Охридське озеро:

28564159947_5a6503aec8_k-3175152

В Охриді багато туристів-поляків, з Польщі літають чартерні рейси в Охрид.

З Охрида їду попуткою (BlaBlaCar) в Албанію, місто Дуррес. Водій – громадянин Німеччини. На кордоні немає черги, ми з машини не виходимо, даємо паспорти прикордонникам через вікно, штампи в паспорт нам не ставлять. Проїжджаємо через мальовничі гори серпантинами. На початку Дуресса заходимо в кафе, оплату карткою не приймають, вирішуємо не розраховуватися євро, але банкомата поблизу немає щоб зняти леки, ми нічого не замовляємо, сидимо і користуємося інтернетом. Нас вгощають кавою, ми вирішуємо заплатити за каву, але оплату у нас не приймають.

Сніданок в хостелі/готелі:

43624766352_80fcc6946b_b-9467984

Адріатичне море:

42789569414_b321cf429c_k-6173126

З Дурреса їду до Скоп’є автобусом, квиток коштує 20 євро, але у мене немає євро, оплачую леками. На кордоні всі з автобуса виходимо з речами і наші речі перевіряють албанські прикордонники, мобілками користуватися заборонено. Македонські прикордонники багаж не перевіряють, у паспорт мені поставили штамп.

Прогулююсь по нічному Скоп’є, бачу також інших туристів, які фотографуються. Ранком я їду автобусом в каньйон Матку.
З Матки повертаюсь в Скоп’є, потім їду в аеропорт і лечу в Будапешт.

Вирішую їхати з Будапешта поїздом до Загоня, а звідти в Україну. Приїзджаю на вокзал, а вокзал закритий. Написано по-мадярськи:

29646342488_6b86f8b7dc_k-3277462

Перекладаю в Google-перекладачу на українську мову:

42612953745_8cab475b22_c-6861531

Мій поїзд відправляється в 2:45, а мені ще треба квиток купити, знайти поїзд звідки він відправляється.

З Загоня їду поїздом до Чопа.

Дивіться світлини: