Купив квиток на літак з Варшави в Братиславу за 11.18 доларів на 10 січня. Тепер треба було підібрати оптимальний маршрут до Варшави. Купив квиток на поїзд з Коломиї до Ковеля за 3.66 доларів на 8 січня і купив квиток на автобус з Ковеля до Любліна за 7.53 доларів на 9 січня, квиток з Любліна до Варшави вирішив купляти коли буду в Любліні. До Ковеля з Коломиї їхав всю ніч, спав на верхній боковій полці. У Львові багато людей повиходили, появилось багато вільних місць, провідник казала мені щоб я перейшов собі на нижню полку, але я не захотів. Автобус, яким я їхав з Ковеля до Любліна був заповнений пасажирами, було тісновато і не було інтернету. На кордоні ми дуже довго стояли. Нам сказали що якщо поляки знайдуть у нас м’ясо то треба буде платити штраф. Ми взяли свої речі і пішли на перевірку, у більшості пасажирів сумки дуже ретельно перевіряли. Хоча всі пасажири чули попередження про штраф, хтось подумав що може пронесе…, наш автобус на довго затримали поки розбиралися з пасажиром у якого знайшли м’ясо. У Любліні я купив квиток до Варшави за 2.88 доларів на polskibus, вибрав місце на другому поверсі.
У автобусі було багато вільних місць, був інтернет, розетки, туалет. Я перезувся в тапочки.
Автобус приїхав до метро Wilanowska, коли я підійшов до метро, метро закрилось. Я зайшов в міський автобус і під’їхав в сторону центру до вільного вай-фай, там я зайшов в Інтернет і на booking забронював хостел, після чого з допомогою карти Гугл я пішов пішки біля 2 км до хостелу.
Обід дня (не в хостелі):
Дивіться фото Варшави тут.
Коли я вже сидів в літаку, нас евакуювали і привезли назад в аеропорт. Тепер написано: Opóźniony
Потім рейс було скасовано… Мене поселили в готель на 2 ночі.
Номер мені дуже сподобався. Сніданок також сподобався.
Сніданок – шведський стіл. Другого ранку я взяв:
Хостел в Братиславі:
Сніданок в хостелі:
Захотів залишитись в цьому хостелі ще на одну ніч, але вільних місць уже не було.
Замок Братиславський Град (Bratislavský hrad)
Modrý kostol
Більше фото Братислави тут.
Поселився в новому хостелі
Чай і не тільки чай в хостелі:
Сніданок в хостелі:
Купую у Flixbus квиток за 9.84 доларів до Будапешта на вечір. До вечора є ще багато часу. Після обіду:
іду пішки в Австрію. Це вже 9 країна в яку я ходив пішки. На австрійському кордоні стояли два прикордонники, вони мені щось сказали, я відповів: хелоу, потім зупинився і сфотографував:
і пішов дальше. Я в Австрії! 
Іду, іду і тут їде машина, зупиняється, виходять ті два прикордонники, щось мені кажуть, дивляться в мій паспорт. Я їм кажу: ноу анденстент ю, ноу інґліш. Тоді один з прикордонників витягує свій смартфон, і дальше говорять зі мною з допомогою Гугл-перекладача. Зараз я напишу як приблизно відбувався наш діалог, може вони щось інше хотіли мені сказати, я пишу те що я зрозумів і те що я хотів їм сказати. Прикордонники: — Там кордон. Я: — І що? Прикордонники: — Незаконний перетин кордону. Я: — Чому? Прикордонники: — Нелегально перейшов кордон. Я: — Чому нелегально? Паспорт у мене є. Прикордонники: — Чого ти ідеш в Австрію? Я: — Турист. Прикордонники усміхаються, потім кажуть: — Ти не можеш переходити кордон в будь-якому місці, де захочеш. Я показую їм на своєму планшеті карту Гугл, яка показувала куди мені іти. Прикордонники: — Сюди тобі не можна іти. Я ще раз показую їм карту Гугл: — Мене так карта Гугл веде, я тут не винуватий, претензії до Гугл. Прикордонники усміхаються і показують щоб я ішов дальше.
Я пішов, прийшов у село Кіттзе, де все чисто, акуратно, гарно. Хочеш свіжу газету почитати, кидаєш монети і береш газету:
Більше фото з Кіттзе тут.
Повертався в Братиславу з Кіттзе поїздом, за квиток заплатив 5.29 доларів. Потім їду ще міським автобусом до автовокзалу і якраз встигаю на автобус до Будапешта. Через 2 години 50 хвилин їзди в комфортному автобусі і я в столиці Угорщини, на вулицях сміття, купи викинутих ялинок, в підземних переходах бомжі окутані ковдрами.
Сніданок в хостелі:
Річка Дунай
Будівля парламенту Угорщини
В Будапешті я ночував кожну ніч в іншому хостелі.
Вечером мені написав брат Laszlo: Hi Nikolaj, how was your day? Can you come to the church meeting tomorrow at 5 pm? It would be great to meet you. This meeting has two parts: singing for an hour, then prayer for another hour. Я відповів: Hi Laszlo! Good. Yes, I think I can come. Someone from the saints knows Russian? Брат Laszlo:
There will be saints who know a few words. And we can also use Google translate.
Сніданок в хостелі:
На лавці сидить ворона
Більше фотографій Будапешта тут.
З братом Laszlo:
Сніданок в хостелі:
Їду в столицю Австрії. У Відні ночую в хостелі одну ніч.
У Відні дуже багато мігрантів, більшість з них скоріш за все з Сирії.
Палац Бельведер:
Більше фото Відня тут.
Купив квиток на polskibus до Катовіце. Коли заходив в автобус побачив що в нього заходили дві жінки які їхали до Кракова. В автобусі було всього декілька пасажирів. Коли автобус приїхав в Катовіце я прокинувся від оголошення про те що ми приїхали в Катовіце, це було дуже рано, біля 5 години ранку, я подивився у вікно, там було темно, в автовокзалі не було світла, я дуже не хотів виходити з автобуса. І нім я перезувся, змотав зарядні пристрої, одягнувся, то автобус поїхав і я не встиг вийти.
З Кракова я поїхав в Ряшів, з Ряшова поїхав у Перемишль.
Потім забронював на BlaBlaCar попутку до Львова (ця поїздка мала коштувати 100 гривень) і написав водію, наша переписка:
— Добрий вечір! Забронював на блаблакар поїздку з Вами. — а якщо швидше виїжати ? вам підходить — Так, навіть вже. Я на вокзалі зараз сиджу. — я тільки зі львова буду виїжати черги нема десь за 2-2.5 години буду — Зі Львова? Мені до Львова. — та я зразу назад.в мене 5 день, мушу машигу перегнати
— Ясно, тоді я чекаю.
— а на медику часом маршрутки ще не їздять?.
— Зараз піду подивлюсь, буду поза зв’язком, бо тільки через вай-фай у мене зв’язок.— я вже на кордоні. — Я в автобусі, їду в Медику. — вже виїхав буду біля юедронки — В Медиці?
— так
Проїзд до Медикі коштував 2 злотих, але у мене не було злотих, я сказав водію автобуса що у мене нема злотих і дав йому долари, він узяв.
Я приїхав в Медику, знайшов супермаркет “Biedronka”, але я не міг знайти біля нього свого водія. Там були українці, які казали щоб я їхав з ними, я відповів що я уже домовився з іншим, тільки не бачу його тут і не можу зайти в Інтернет. Тоді один з українців подзвонив моєму водію. Мій водій сказав що він в черзі на кордоні, його машина чорний Vito і що він включе аварійне світло. Перейти кордон я не зміг, мені не дозволили, це автомобільний перехід, пішоходам не можна. Я вернувся назад до “Biedronka”, українці які там шукали пасажирів сказали що вони заплатять мені 120 гривень за те щоб я поїхав з ними. Так як зв’язку з моїм водієм у мене не було і він два рази порушив домовленість, то я вирішив поїхати з ними. Ми дуже довго переїжджали кордон. Коли уже проїхали кордон, тоді водій роздав пасажирам по 120 гривень. Скоро всі пасажири повиходили, мене довезли до автовокзалу у Львові, це було біля 2 години ночі. З автовокзалу я поїхав до залізничного вокзалу на таксі за 100 гривень, звідти я поїхав поїздом до Івано-Франківська за 2.28 долара.